Поділитися цим

Вакцинація дорослих жінок

Обличчя ВПЛ інфекції у дорослих жінок

Покращуйте профілактику пов’язаних з ВПЛ онкологічних захворювань. Це стосується навіть жінок у віці старше 26 років!1

Ризик виникнення нової інфекції ВПЛ у жінок віком старше 26 років2

жінок віком 24–45 років, які на початку дослідження не мали інфекції типами ВПЛ, що оцінювалися у дослідженні, було виявлено нові випадки інфекції протягом 48-місячного періоду спостереження.2

жінок виник новий випадок персистуючої інфекції ВПЛ1, що може призвести до певних видів онкологічних або інших захворювань.2

Сукупна частота виникнення нових інфекцій ВПЛ серед жінок віком від 24 до 45 років2

Дизайн дослідження:
Дизайн дослідження: Рандомізоване, подвійне сліпе, плацебо-контрольоване клінічне дослідження безпеки, імуногенності та ефективності вакцини проти 4vHPV у дорослих жінок віком від 24 до 45 років у період з червня 2004 по квітень 2005 року. Дані від 3819 жінок (4vHPV, n = 1911; плацебо, n = 1908) були використані для розрахунку поширеності аногенітальних інфекцій, 9-валентних (9v) типів вакцин проти ВПЛ (6/11/16/18/31/33/45/52/58) та п’яти невакцинних типів (35/39/51/56/59). До дослідження були включені здорові, невагітні дорослі жінки без анамнезу аногенітальних бородавок, внутрішньоепітеліальної неоплазії вульви або вагінальної внутрішньоепітеліальної неоплазії. Метою цього дослідження було визначити специфічну для країни поширеність аногенітальної інфекції, що містить 14 найпоширеніших типів ВПЛ. Частота інфекцій та стійких інфекцій була оцінена у 989 отримувачів плацебо, які на початку дослідження були наївними до всіх 14 типів ВПЛ. Вікові скориговані ризики були розраховані для різних соціодемографічних факторів.

Ferris DG et al. Prevalence, incidence and natural history of HPV infection in adult women aged 24 to 45 participating in a vaccine trial. Papillomavirus Research 2020; 10:100202

Дуже висока поширеність інфекції ВПЛ у чоловіків в усіх вікових групах4

Через високу поширеність ВПЛ в усіх вікових групах, чоловіки несвідомо можуть бути носіями вірусу та передавати його статевим шляхом:4

Поширеність генітальних інфекцій ВПЛ у чоловіків в Європі залежно від віку4

Дизайн дослідження:
Цей метааналіз включав дослідження з баз даних Embase, Ovid MEDLINE та Global Index Medicus, опубліковані між 1 січня 1995 року та 1 червня 2022 року. Критеріями включення були популяційні обсерваційні дослідження, проведені серед чоловіків віком від 15 років і старше, або дослідження, що вивчали поширеність ВПЛ з мінімальним розміром вибірки 50 чоловіків без патологій, пов’язаних з ВПЛ, або відомих факторів ризику. Зразки бралися з аногенітальних ділянок, і для виявлення ДНК ВПЛ використовували методи ПЛР або гібридного захоплення. Критеріями виключення були дослідження, проведені виключно серед груп підвищеного ризику інфекцій ВПЛ, виключно серед обрезаних чоловіків або на основі зразків сечі чи сперми. Дані, обмежені альфа-ВПЛ з слизових ділянок, незалежно відбиралися двома дослідниками і аналізувалися третім дослідником. Регіональна поширеність за віком для будь-якого типу ВПЛ, для високоризикового ВПЛ та для окремих типів ВПЛ аналізувалася за допомогою моделей з випадковими ефектами. Результати були згруповані відповідно до географічної класифікації Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй. У цих базах даних було виявлено загалом 5 685 публікацій, з яких 65 досліджень із 35 країн були включені до цього метааналізу. В цілому в метааналіз було включено 44 769 чоловіків. Метою дослідження було оновлення глобальних та регіональних оцінок загальної, типоспецифічної та віковоспецифічної поширеності ДНК HPV статевих органів у загальних популяціях чоловіків до початку широкомасштабної гендерно-нейтральної вакцинації проти HPV.

Природна імунна відповідь не забезпечує ефективного захисту від реінфекції ВПЛ5,6

Жінки , які мають серопозитивний результат залишаються вразливими до повторного інфікування тим самим типом ВПЛ високого ризику, оскільки природна імунна відповідь організму не забезпечує достатнього захисту.5

Частота виникнення повторного інфікування ВПЛ у жінок віком 30-39 років більш ніж удвічі вища, ніж у жінок віком 20-29 років.7

Частота повторного інфікування ВПЛ 6/11/16/18 за віковими групами8

Дизайн дослідження:
Цей епідеміологічний аналіз використав дані рандомізованого, подвійного сліпого, плацебо-контрольованого мультицентрового дослідження, проведеного між 2004 і 2008 роками. Аналіз включав 3 730 сексуально активних жінок, які використовували ефективні засоби контрацепції та мали інтактну шійку матки. Критерії виключення включали імунні розлади, використання імуносупресорів до візиту на 7-й місяць дослідження, отримання імуноглобуліну або препаратів крові до візиту на 7-й місяць, або використання кортикостероїдів до візиту на 7-й місяць. З 3 730 жінок, 1 858 були у групі плацебо. Мета дослідження полягала у визначенні поширеності аногенітальної інфекції з HPV типів 6, 11, 16 та 18; серопоширеності антитіл проти HPV 6, 11, 16 та 18; інцидентності аногенітальної інфекції HPV; та факторів ризику, пов’язаних із виникненням інфекцій серед жінок цієї вікової групи.

Velicer C, et al. Prevalence and incidence of HPV genital infection in women. Sex Transm Dis. 2009 Nov;36(11):696-703

Значний ризик інфекцій ВПЛ у жінок середнього віку9

Приблизно половина онкогенних інфекцій ВПЛ шийки матки, яким можна було допомогти запобігти вакцинацією, виникають після віку 26 років (48,2%, 95% ДІ: 44,4–52,1).9

Понад чверть усіх онкогенних нових інфекцій і усіх нових інфекцій, яким можна було допомогти запобігти вакцинацією, виникають у віці від 30 до 37 років.9

інфекцій ВПЛ, яким можна було допомогти запобігти вакцинацією,* виникли у віці від 27 до 37 років9

Дизайн дослідження:
Це рандомізоване дослідження, розпочате у 2005 році, розподіляло учасників на отримання трьох доз вакцини Cervarix або контрольної вакцини проти вірусу гепатиту A. Цервікальні зразки були відібрані у 6 322 жінок віком 18–37 років, які брали участь у Коста-Рицькому вакцинальному дослідженні та його ранній фазі спостереження. Учасниць спостерігали протягом медіани 4,8 року, з медіаною 4,0 відвідувань дослідження, а цервікальні зразки тестували на наявність або відсутність 25 генотипів ВПЛ. Жінки, які проходили процедуру електрохірургічного видалення петлею (LEEP), були відстежені як цензуровані, оскільки видалення трансформаційної зони шийки матки змінює природний перебіг уражень, пов’язаних з ВПЛ. Натомість жінки, яким проводили біопсію, але які не отримали LEEP, не виключалися, оскільки біопсія невеликих уражень малоймовірно суттєво впливає на біологію шийки матки стосовно інфекції ВПЛ. У цьому дослідженні оцінювали поширеність та інцидентність інфекцій цервікального ВПЛ залежно від віку та часу, що минув з моменту першого сексуального контакту, у когорті невакцинованих жінок.

Sierra MS, et al. Analysis of cervical HPV infections among unvaccinated young adult women to inform vaccine strategies in this age group: the Costa Rica HPV Vaccine Trial. Sex Transm Infect. 2022 Jul 16;99(3): 180-6

Ризик інфекції ВПЛ у моногамних жінок середнього віку10

жінок середнього віку з вперше виявленими інфекціями ВПЛ високого ризику знаходяться у моногамних стосунках.10

з усіх вперше ідентифікованих випадків інфекції асоціювалися з повідомленням жінки про нового сексуального партнера.10

Дизайн дослідження:
Це перспективне когортне дослідження, проведене між 2008 і 2011 роками, залучило жінок віком 35–60 років з інтактною шийкою матки, які надали інформовану згоду в рамках дослідження HPV у перименопаузі. Жінки виключалися з дослідження, якщо вони були вагітні або планували вагітність протягом наступних двох років, мали історію трансплантації органів або були серопозитивні до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). Усього в дослідженні взяли участь 951 жінка, з яких 731 пройшла тестування на ВПЛ та заповнила анкети, що оцінюють стан здоров’я та сексуальну поведінку, з інтервалом у шість місяців протягом дворічного періоду спостереження. Було розраховано рівні нових виявлень ВПЛ та очищення від інфекції, а скориговані співвідношення ризиків використовувалися для виявлення факторів, пов’язаних з новими виявленнями. Дослідження мало на меті оцінити ризик виявлення нового високоризикового (HR) ВПЛ протягом усього періоду спостереження з клінічної точки зору — відстежуючи переходи від негативного до позитивного статусу щодо HR ВПЛ — та дослідити закономірності втрати виявлення ВПЛ для кращого охарактеризування змін у виявленні ВПЛ у зв’язку з потковою та минулою сексуальною поведінкою.

Paul P, et al. Rates of New Human Papillomavirus Detection and Loss of Detection in Middle-aged Women by Recent and Past Sexual Behavior. J Infect Dis. 2021 Apr 23;223(8): 1423-1432

Значний тягар онкологічних та інших захворювань, пов’язаних з ВПЛ-інфекцією11

Дані реальної клінічної практики і результати аналізу на основі експериментальних моделей вказують на значний тягар інфекцій і захворювань у жінок віком 27 років або старше: 42,7% інфекцій ВПЛ, які призводять до CIN2+, виникають у жінок віком 27 років і старше.11

Розподіл за віком накопичених інфекцій ВПЛ і CIN2+12

Медіана віку на момент встановлення діагнозу CIN2+ становила 28 років, і прогнозована медіана віку виникнення інфекції ВПЛ, що викликала CIN2+, становила 23,9 роки.12

Дизайн дослідження:
Цей ретроспективний аналіз використовував дані клінічної практики з реального світу з обсерваційного реєстру Коннектикуту для оцінки діагнозів CIN2+ в період до введення вакцини. Було проаналізовано віковий розподіл випадків CIN2+, зареєстрованих у 2008–2009 роках, щоб визначити медіанний вік на момент встановлення діагнозу та оцінити медіанний вік зараження високоризиковим ВПЛ із використанням моделювального підходу. Було включено жінок усіх вікових груп, і враховувався лише перший діагноз ураження CIN2+ найвищого ступеня у кожної жінки. Всього було зареєстровано 6 083 унікальні випадки CIN2+. Для прогнозування вікового розподілу зараження високоризиковим ВПЛ застосовувалась модель дискретно-подійного моделювання, а відповідність моделі оцінювалась шляхом порівняння прогнозованих та фактичних вікових патернів діагностики CIN2+.

Prabhu VS, et al. Median Age at HPV Infection Among Women in the United States: A Model-Based Analysis Informed by Real-world Data. Open Forum Infect Dis. 2021 Mar 12;8(7):ofab111

ГАРДАСИЛ®9 попереджував 75-95% певних пов’язаних з ВПЛ онкологічних захворювань у жінок1

85% ефективності у запобіганні виникненню CIN2+ у жінок із попереднім інфікуванням ВПЛ6

89% ефективності у запобіганні персистуючим інфекціям, виникненню цервікальної інтраепітеліальної неоплазії (CIN) або ураження зовнішніх статевих органів (УЗС) у жінок віком від 24 до 45 років, які раніше не були інфіковані ВПЛ11,13

Відсутність випадків CIN або генітальних бородавок, пов’язаних з ВПЛ6/11/16/18, протягом 10 років після вакцинації квадривалентною вакциною жінок віком від 27 до 45 років14

З точки зору пацієнта, вирішальним фактором є не ціна, а рекомендація лікаря про необхідність отримати вакцинацію15

лікарів розглядали вартість вакцинації як найбільший бар’єр до отримання вакцинації16

пацієнтів розглядали вартість вакцинації як найбільший бар’єр до отримання вакцинації15

Допоможіть мінімізувати ризик виникнення нової інфекції і повторного інфікування ВПЛ в усіх жінок!

4вВПЛ: 4-валентна вакцина проти ВПЛ; 9вВПЛ: 9-валентна вакцина проти ВПЛ; ЦІН: цервікальна інтраепітеліальна неоплазія; ЦІН2+: цервікальна інтраепітеліальна неоплазія стадії 2; ДНК: дезоксирибонуклеїнова кислота; УЗС: ураження зовнішніх статевих органів; ВПЛ: вірус папіломи людини; ДІ: довірчий інтервал; ПЛР: полімеразна ланцюгова реакція; ДРКП: доказові дані реальної клінічної практики.

Список літератури:

  1. GARDASIL®9 Prescribing Information
  2. Ferris DG et al. Prevalence, incidence, and natural history of HPV infection in adult women ages 24 to 45 participating in a vaccine trial. Papillomavirus Research 2020; 10: 100202.
  3. Alizon S, et al. Why Human Papillomavirus Acute Infections Matter. Viruses. 2017 Oct 10;9(10):293.
  4. Bruni L, et al. Global and regional estimates of genital human papillomavirus prevalence among men: a systematic review and meta-analysis. Lancet Glob Health. 2023 Sep;11(9):e1345-e1362.
  5. WHO;Weekly epidemiological record: Human papillomavirus vaccines: WHO position paper, December 2022;Accessed date 15-1-2026
  6. Mac Eochagain C, et al. HPV vaccination among seropositive, DNA negative cohorts: a systematic review & meta-analysis. J Gynecol Oncol. 2022 May;33(3):e24.
  7. Krings A, Boateng G, Patsch JM, et al. Dynamics of genotype-specific HPV clearance and reinfection in rural Ghana may compromise HPV screening approaches. Papillomavirus Res. 2019;7:52-58.
  8. Velicer C, et al. Prevalence and incidence of HPV genital infection in women. Sex Transm Dis. 2009 Nov;36(11):696-703.
  9. Sierra MS, et al. Analysis of cervical HPV infections among unvaccinated young adult women to inform vaccine strategies in this age group: the Costa Rica HPV Vaccine Trial. Sex Transm Infect. 2022 Jul 16;99(3):180–6.
  10. Paul P, et al. Rates of New Human Papillomavirus Detection and Loss of Detection in Middle-aged Women by Recent and Past Sexual Behavior. J Infect Dis. 2021 Apr 23;223(8):1423-1432.
  11. Abdoudaim MS, Mohamed Abdellahi MV, Mohamed Baba ND, Mboumba Bouassa RS, Ahmed MLCB, Bélec L. Human Papillomavirus Genotypes Distribution in High-Grade Cervical Lesions and Invasive Cervical Carcinoma in Women Living in Mauritania: Implications for Cervical Cancer Prevention and HPV Prophylactic Vaccination. Diagnostics (Basel). 2024;14(17):1986.
  12. Prabhu VS, et al. Median Age at HPV Infection Among Women in the United States: A Model-Based Analysis Informed by Real-world Data. Open Forum Infect Dis. 2021 Mar 12;8(7):ofab111.
  13. Castellsagué X, et al. End-of-study safety, immunogenicity, and efficacy of quadrivalent HPV (types 6, 11, 16, 18) recombinant vaccine in adult women 24-45 years of age. Br J Cancer. 2011 Jun 28;105(1):28-37.
  14. Maldonado I, et al. Effectiveness, immunogenicity, and safety of the quadrivalent HPV vaccine in women and men aged 27-45 years. Hum Vaccin Immunother. 2022 Nov 30;18(5):2078626.
  15. Steben M, et al. A National Survey of Canadian Adults on HPV: Knowledge, Attitudes, and Barriers to the HPV Vaccine. J Obstet Gynaecol Can. 2019 Aug;41(8):1125-1133.e6.
  16. Steben M, et al. A National Survey of Canadian Physicians on HPV: Knowledge, Barriers, and Preventive Practices. J Obstet Gynaecol Can. 2019 May;41(5):599-607.e3

Ключова інформація з безпеки
Гардасил® 9 являє собою ад’ювантну неінфекційну рекомбінантну 9-валентну вакцину, виготовлену з високоочищених вірусоподібних часток (ВПЧ) основного капсидного білка L1 чотирьох типів ВПЛ (6, 11, 16, 18), що й квадривалентній вакцині (qHPV) та 5 додаткових типів ВПЛ (31, 33, 45, 52, 58).

Показання
Вакцина Гардасил® 9 показана для активної імунізації осіб віком від 9 років для попередження наступних захворювань, спричинених ВПЛ*:

  • Передракові стани та рак шийки матки, вульви, піхви та анального каналу, спричинені типами ВПЛ, які входять до складу вакцини.
  • Генітальні кондиломи (Condyloma acuminata), спричинені певними типами ВПЛ.

Вакцина застосовується лише з профілактичною метою і не впливає на активні ВПЛ-інфекції або встановлене клінічне захворювання.

Протипоказання.
Гіперчутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин. Особи з гіперчутливістю після попереднього застосування вакцини Гардасил® 9 або Гардасил/Сілгард не повинні отримувати Гардасил®9.

Спосіб застосування та дози.
Вакцину слід вводити шляхом внутрішньом’язової ін’єкції, бажано у дельтовидний м’яз плеча або передньолатеральну ділянку верхньої частини стегна. Вакцину не можна вводити внутрішньосудинно, підшкірно або внутрішньошкірно та не слід змішувати в одному шприці з будь-якими іншими вакцинами та розчинами.

Дозування
Для осіб віком від 9 до 14 років включно на момент першої ін’єкції можна застосовувати за схемою із двох доз (0, 6–12 місяців). Другу дозу слід вводити у період від 5 до 13 місяців після першої дози. Якщо другу дозу вакцини вводять раніше, ніж через 5 місяців після першої дози, то завжди слід ввести третю дозу. Гардасил® 9 можна застосовувати за трьохдозовою схемою (0, 2, 6 місяців). Другу дозу слід вводити не раніше, ніж через один місяць після першої дози, а третю дозу – не раніше, ніж через 3 місяці після другої дози. Всі три дози слід ввести протягом 1 року. Особи віком 15 років і старше на момент першої ін’єкції – Гардасил® 9 слід застосовувати за трьохдозовою схемою (0, 2, 6 місяців). Другу дозу слід вводити не раніше, ніж через один місяць після першої дози, а третю дозу – не раніше, ніж через 3 місяці після другої дози. Всі три дози слід ввести протягом 1 року. Особам, які отримали першу дозу вакцини Гардасил® 9, рекомендовано завершити повний курс щеплення вакциною Гардасил® 9 .Необхідність застосування бустерної дози не встановлена.

Найбільш поширені побічні реакції: побічні реакції у місці ін’єкції та головний біль , які, зазвичай, були легкої або помірної інтенсивності. Частота побічних реакцій встановлена як: дуже часті (≥ 1/10): головний біль, біль у місці ін’єкції, набряк, еритема; часті (від ≥ 1/100 до < 1/10): запаморочення, свербіж, гематома у місці ін’єкції, нудота, підвищена температура, стомлюваність.

Особливі заходи безпеки та особливості застосування.
Якщо у пацієнта відзначається тяжке гостре фебрильне захворювання, то введення вакцини слід відкласти. Як і у разі застосування всіх ін’єкційних вакцин, слід забезпечити набір відповідних лікарських засобів та нагляд на випадок розвитку рідкісних анафілактичних реакцій після введення вакцини. Синкопе (непритомність), що іноді супроводжується падінням, може виникати після або навіть перед будь-якою вакцинацією, особливо у підлітків, як психогенна відповідь на ін’єкцію голкою та може супроводжуватися кількома неврологічними ознаками, наприклад тимчасовим порушенням зору, парестезією та тоніко-клонічними рухами кінцівок в період відновлення стану. Тому за вакцинованими особами слід спостерігати протягом приблизно 15 хвилин після вакцинації Гардасил® 9 слід застосувати якомога швидше після вилучення з холодильника. Перед застосуванням необхідно добре збовтати попередньо наповнений шприц для отримання суспензії та візуально перевірити суспензію на наявність механічних часток та зміни кольору. Вакцину слід застосовувати в тому вигляді, в якому вона постачається. Слід використовувати рекомендоване дозування в повному об’ємі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Безпека та імуногенність у осіб, які отримували імуноглобулін або препарати крові протягом 3 місяців до вакцинації, в клінічних дослідженнях не вивчалися. Застосування з іншими вакцинами: Гардасил® 9 можна вводити одночасно з комбінованою бустерною вакциною проти дифтерії і правця з кашлюковим та/або поліомієлітним [інактивованим] (IPV) компонентом. Відсутні дані про безпеку, імуногенність та ефективність, які б підтверджували взаємозамінність вакцини Гардасил® 9 з бівалентними або квадривалентними вакцинами проти ВПЛ. Застосування з гормональними контрацептивами не впливало на типоспецифічну імунну відповідь при застосуванні вакцини Гардасил® 9. За відсутності досліджень сумісності цей лікарський засіб не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.

Інформація щодо застосування особливими групами населення

Діти віком ˂ 9 років: безпека та ефективність застосування вакцини Гардасил® 9 дітям віком до 9 років не встановлені. Дані відсутні.

Вагітність: недостатньо даних для того, щоб рекомендувати застосування вакцини Гардасил® 9 у період вагітності. Слід відкласти вакцинацію до завершення вагітності. Лактація: Гардасил® 9 можна застосовувати у період годування груддю.

У осіб з порушенням імунологічної реактивності внаслідок застосування потужної імуносупресивної терапії, генетичного дефекту, інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) чи з інших причин, реакція на вакцину може бути відсутньою. Вакцину слід з обережністю вводити пацієнтам з тромбоцитопенією або будь-якими порушеннями згортання крові через ризик розвитку кровотечі після внутрішньом’язового введення у таких пацієнтів.

*Як і будь-яка інша вакцина, вакцинація вакциною Гардасил® 9 забезпечує захист не у всіх вакцинованих. Вакцина забезпечує захист лише проти захворювань, викликаних типами ВПЛ, на які спрямована вакцина.Очікується, що Гардасил® 9 забезпечує захист проти типів ВПЛ, які спричиняють приблизно: 90 % випадків раку шийки матки; більш ніж 95 % випадків аденокарциноми in situ (AIS); 75–85 % випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії шийки матки високого ступеня градації (CIN 2/3), 85–90 % випадків раку вульви, пов’язаного з ВПЛ; 90–95 % випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії вульви високого ступеня градації, пов’язаної з ВПЛ (VIN 2/3); 80–85 % випадків раку піхви, пов’язаного з ВПЛ; 75–85 % випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії піхви високого ступеня градації, пов’язаної з ВПЛ (VaIN 2/3); 90–95 % випадків анального раку, пов’язаного з ВПЛ; 85–90 % випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії анального каналу високого ступеня градації, пов’язаної з ВПЛ (AIN 2/3), та 90 % випадків генітальних кондилом.

Реєстраційне посвідчення № UA/20128/01/01.

Матеріал придатний до: грудень 2027

UA-GSL-00088 | Матеріал дійсний до: 02.2028