Рекомендації, що мають вплив на пацієнтів
Відмінність між рекомендаціями високої і низької якості1
Було продемонстровано, що наполеглива рекомендація медичного працівника є найважливішим фактором, асоційованим з покращенням сприйняття вакцинації проти ВПЛ.1
Лейк і співавт. показали, що надання наполегливих рекомендацій щодо вакцинації проти ВПЛ лікарями було різним в залежності від віку:
Частота надання рекомендацій з вакцинації проти ВПЛ пацієнтам віком 27-45 років серед 148 клініцистів
Дизайн дослідження (Lake et al., 2023)1: Піданаліз опитування з одномоментним зрізом даних, який зосереджував увагу на впливі пандемії COVID-19 на скринінг на рак шийки матки. У проміжку між жовтнем 2021 року по липень 2022 року було опитано 148 клініцистів, що працюють в кваліфікованих федеральними регуляторними органами медичних центрах (FQHC) в США, з метою опису практик рекомендування вакцинації проти ВПЛ. Клініцистів набирали для участі у дослідженні за допомогою періодичного розсилання повідомлень про набір у дослідження через програму щеплення підлітків проти раку (VAC) Американського онкологічного товариства і професійні мережі авторів (RP, SV). Критерії включення у дослідження включали виконання скринінгу на рак шийки матки і чинну практику в FQHC або в медичних закладах, які надають допомогу на безоплатній основі, в США. Клініцистів запитували про те, як вони рекомендують вакцинацію проти ВПЛ пацієнтам віком 9-10, 11-12, 13-18,19-26 і 27-45 років (наполегливо рекомендують вакцинацію; пропонують вакцинацію, але не дають наполегливих рекомендацій робити її; не обговорюють вакцинацію з пацієнтом, поки він сам не підніме це питання; або рекомендують не робити вакцинацію). Клініцисти включали лікарів, помічників лікарів, медичних сестер і сертифікованих акушерок. Медичні спеціальності лікарів включали акушерів-гінекологів, сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів / спеціалістів зі здоров’я підлітків і спеціалістів з жіночого здоров’я. Запитання для цього опитування були розроблені за результатами перегляду нещодавно опублікованої наукової літератури, що вивчала вплив пандемії COVID-19 на практики скринінгу на рак, клінічні спостереження дослідників і вплив Консультативної ради, що складалася з 8 членів, в тому числі клініцистів, науковців, експертів з досліджуваного питання і експертів з громадського здоров’я.1
Надання інформації високої якості і низької якості впливає на поведінку пацієнтів щодо вакцинації2
Згідно з результатами дослідження Гілкі і співавт.: залежність між якістю рекомендації і отриманням вакцинації проти ВПЛ серед підлітків у США2
батьків зазначили, що медичний працівник не надавав жодних рекомендацій щодо вакцинації проти ВПЛ
отримали рекомендації низької якості
отримали рекомендації високої якості
Згідно з дослідженням зв’язок між якістю рекомендацій та ВПЛ вакцинацією серед підлітків у США2
(ВШ = 9.31, 95% ДІ, 7.10–12.22)
і вірогідність отримання повного курсу щеплення з 3 доз вакцини більш ніж утричі більша2
(ВШ = 3.82, 95% ДІ, 2.39–6.11)2
Це дослідження показує, що не лише збільшення частоти рекомендацій медичних працівників щодо вакцинації проти ВПЛ, але також підвищення якості рекомендацій можуть вплинути на поведінку пацієнтів щодо вакцинації проти ВПЛ.2
Три ключові фактори, які можуть підвищити якість рекомендацій щодо вакцинації проти ВПЛ2
Рисунок адаптовано зі статті Gilkey et al., 2016.
Дизайн дослідження (Gilkey et al., 2016; Vaccine)2: Було проведене онлайн-опитування батьків підлітків протягом періоду з листопада 2014 року по січень 2015 року, яке включило 1495 батьків 11-17-річних підлітків. Метою цього дослідження було оцінити зв’язки між якістю рекомендацій лікаря і наступними 4 типами поведінки щодо вакцинації проти ВПЛ: ініціація (отримання ≥ 1 дози), повне проходження рекомендованої схеми вакцинації (отримання 3 доз серед тих, хто розпочав вакцинацію), відмова від вакцинації і відтермінування початку вакцинації, а також ідентифікувати відмінності в якості рекомендацій в залежності від ключових демографічних характеристик. Батьків запитували, чи наполегливо закликали їх лікарі до вакцинації проти ВПЛ, чи пропонували вакцинацію у той же день і чи обговорювали профілактику онкологічних захворювань. За допомогою цих показників батьки розподілялися на наступні категорії: «не отримали ніяких рекомендацій щодо вакцинації проти ВПЛ», «отримали рекомендації низької якості» або «отримали рекомендації високої якості». Оцінювані показники були об’єднані в індекс загальної якості рекомендацій, де за кожен показник якості присвоювався один бал, розраховувалася сума отриманих балів і на основі отриманих балів визначалися дві категорії рекомендацій: рекомендації низького рівня якості (0-1 бал) і рекомендації високого рівня якості (2-3 бали).
Визначення стратегій спілкування
Стратегії спілкування повинні залучати місцеві спільноти за допомогою наступного:
Розбудова співпраці з громадським суспільством або асоціаціями з відповідних захворювань.3
Організація надання інформації у межах шкіл і дискусійних зустрічей за участю батьків і ровесників.3
Створення дискусійних онлайн-груп, в яких нагляд і управління здійснюються місцевими медичними працівниками.3
Посилення дослідницької активності з метою зрозуміти поведінку, орієнтовану на пошук інформації.3
Оцінка того, які стратегії спілкування і залучення пацієнтів є найбільш ефективними у різних популяційних групах.3
Дизайн дослідження (Karafillakis et al., 2019)4: Цей систематичний огляд літератури ідентифікував статті, що стосувалися факторів, які визначають нерішучість щодо вакцинації проти ВПЛ для будь-якої популяційної групи в Європі, з метою з’ясувати фактори, які визначають нерішучість щодо вакцинації проти ВПЛ в ЄС, порівняти фактори, які визначають нерішучість щодо вакцинації проти ВПЛ, у різних країнах- членах ЄС та вивчити важливість приводів для занепокоєння щодо безпечності, які існують щодо вакцинації проти ВПЛ. В заключний аналіз було включено 103 статті. У це дослідження були включені такі європейські країни: Франція, Данія, Італія, Велика Британія, Греція, Німеччина, Іспанія, Нідерланди, Румунія, Угорщина і Португалія.
Індивідуалізоване спілкування сприяє покращенню сприйняття вакцинації44
Часто необхідне індивідуалізоване спілкування для охоплення популяцій високого ризику або особливо вразливих популяцій.4 Сприйняття вакцинації може бути у широкому спектрі варіантів поведінки – від тих пацієнтів, які категорично відмовляються від усіх щеплень, до тих пацієнтів, які активно підтримують і просувають вакцинації, і на це можуть впливати різноманітні фактори, які є унікальними для різних батьків або пацієнтів.4
Спілкування про вакцинацію має бути наступним:4
Заснованим на доказах
Враховувати конкретний контекст
Прийнятним для культури відповідного суспільства
Індивідуалізованим з огляду на позицію особи щодо вагань відносно вакцинації.
- Залучення конкретних груп з огляду на властиві для них приводи для занепокоєння може допомогти при спілкуванні зосередити увагу на певних питаннях і збільшити вірогідність того, що це обговорення буде продуктивним і менш конфронтаційним.4
- Розуміння того, чому певні групи і особи не отримують рекомендовані для них вакцини, є ключем для надання інформації, необхідної для розробки дизайну і оцінки економічно ефективних та індивідуалізованих стратегій, спрямованих на покращення сприйняття вакцинації.4
Створення таргетованих повідомлень для соціальних мереж4
Системи аналізу соціальних мереж, які здійснюють моніторинг соціальних мереж і традиційних засобів масової інформації, можуть ідентифікувати нові або поширені приводи для занепокоєння, що дає можливість підготувати таргетовані повідомлення, які усувають існуючі інформаційні прогалини або дискредитують циркулюючу некоректну інформацію, перш ніж вона закріпиться у свідомості людей.4
Іншою стратегією, яка може допомогти забезпечити стійкість людей до спроб маніпуляцій, є:
Стратегії ідентифікації і знешкодження інформації, яка вводить в оману, що використовується активістами- антивакцинаторами.4
Розвінчання некоректної інформації, перш ніж вона набуде ваги, є більш складною задачею, оскільки вона сплітається зі світоглядом людей і їхніми когнітивними упередженнями.4
Заохочення до вакцинації шляхом позитивних підкріплень4
Використання стимулів або позитивного підкріплення сприйняття вакцинації може означати, що особа отримує певну винагороду за отримання рекомендованих вакцин.4
Приклади таких заходів включають податкові пільги, додаткові виплати або більш безпосередні винагороди, такі як надання цукерок, наліпок, грошових призів на робочому місці або навіть вихідних днів.4
Дизайн дослідження (Tuckerman et al., 2022)5: Це звіт, підготовлений пані Такерман і співавт. від імені ESPID (Європейського товариства з питань дитячих інфекційних захворювань), що має на меті розглянути основні докази ефективності вакцини і ефективні підходи до подолання нерішучості щодо вакцинації.
Навчальні ресурси для медичних працівників
Медичні працівники більш схильні діяти на основі інформації, яку вони отримують з рекомендацій і настанов професійних товариств.5
В навчальній літературі:
Дизайн дослідження (Leung et al., 2019)5: Був виконаний якісний систематичний огляд даних 40 статей. Метою цього огляду було об’єднати доступні доказові дані, що стосуються обізнаності, ставлення та уявлень МП щодо вакцинації проти ВПЛ з метою ідентифікації існуючих пробілів у знаннях про ВПЛ; підсумування оцінюваних освітніх втручань, специфічних для медичних працівників; та огляду існуючих освітніх ресурсів, специфічних для медичних працівників, від національних організацій, та визначення того, чи відповідають вони ідентифікованим пробілам у знаннях. Дослідження включалися у цей огляд, якщо вони були представлені оригінальними статтями, опублікованими в рецензованих англомовних журналах (що включало кількісні і якісні, експериментальні, квазіекспериментальні і обсерваційні дослідження), дослідженнями, проведеними в США (але лише враховуючи гетерогенність програми вакцинації у різних країнах світу), та методологіями, які спеціально зосереджували увагу на знаннях, уявленнях, відношенні і поведінці медичних працівників щодо вакцинації проти ВПЛ та/або специфічних для медичних працівників втручаннях для надання рекомендацій щодо вакцинації. В огляд не включалися статті, які не надавали повного тексту наукової роботи (наприклад, лише абстракти доповідей з конференцій або лише окремі глави книжок), коментарі, редакційні статті або особисті точки зору.5
Використання чітких, коротких формулювань
В огляді, виконаному Демпсі і О’Лірі, оцінювався вплив різних методик спілкування медичних працівників з пацієнтами на прийняття вакцинації проти ВПЛ.6
Нижче наведені ключові аспекти, які можуть забезпечити перспективні і засновані на доказах методики спілкування:6
- Наполегливі, недвозначні і короткі формулювання, які пропагують вакцину.6
- Короткі рекомендації для батьків, які не мають суттєвих приводів для турбування.6
- Мотиваційне розпитування для батьків, які відчувають нерішучість щодо вакцинації.6
Рекомендований алгоритм для спілкування з батьками під час їхніх візитів у клініку щодо вакцинації підлітків проти ВПЛ.6
Дизайн дослідження (Dempsey et al., 2018: У цьому огляді оцінювався вплив методик спілкування медичного працівника на ставлення батьків до вакцини проти ВПЛ і прийняття вакцинації.
Умовні скорочення:
ВПЛ = вірус папіломи людини
ВШ = відношення шансів
ДІ = довірчий інтервал
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
- Lake P, Fuzzell L, Brownstein NC, et al. HPV vaccine recommendations by age: A survey of providers in federally qualified health centers. Hum Vacc Immunother. 2023;19(1):2181610.
- Gilkey MB, Calo WA, Moss JL, Shah PD, Marciniak MW, Brewer NT. Provider communication and HPV vaccination: The impact of recommendation quality. Vaccine 2016;34:1187–1192.
- Karafillakis E, Simas C, Jarrett C, et al. HPV vaccination in a context of public mistrust and uncertainty: a systematic literature review of determinants of HPV vaccine hesitancy in Europe. Human Vaccines & Immunotherapeutics. 2019:15(7-8)1615-1627.
- Tuckerman J, Kaufman J, Danchin M. Effective Approaches to Combat Vaccine Hesitancy. J Pediatr Infect Dis. 2022;41(5):e243-e245.
- Leung SOA, Akinwunmi B, Elias KM, Feldman S. Educating healthcare providers to increase Human Papillomavirus (HPV) vaccination rates: A Qualitative Systematic Review. Vaccine X. 2019;3:100037.
- Dempsey AF and O’Leary ST. Human Papillomavirus Vaccination: Narrative Review of Studies on How Providers’ Vaccine Communication Affects Attitudes and Uptake. Academic Pediatrics. 2018;18:S23–S27.
Додаткова інформація по темі
Ключова інформація з безпеки
Гардасил® 9 являє собою ад’ювантну неінфекційну рекомбінантну 9-валентну вакцину, виготовлену з високоочищених вірусоподібних часток (ВПЧ) основного капсидного білка L1 9 типів ВПЛ (6, 11, 16, 18,31, 33, 45, 52, 58).
Показання
Вакцина Гардасил® 9 показана для активної імунізації осіб віком від 9 років для попередження наступних захворювань, спричинених ВПЛ*:
- Передракові стани та рак шийки матки, вульви, піхви та анального каналу, спричинені типами ВПЛ, які входять до складу вакцини.
- Генітальні кондиломи (Condyloma acuminata), спричинені певними типами ВПЛ.
Вакцина застосовується лише з профілактичною метою і не впливає на активні ВПЛ-інфекції або встановлене клінічне захворювання.
Протипоказання
Гіперчутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин. Особи з гіперчутливістю після попереднього застосування вакцини Гардасил® 9 або Гардасил не повинні отримувати Гардасил® 9.
Спосіб застосування та дози
Вакцину слід вводити шляхом внутрішньом’язової ін’єкції, бажано у дельтовидний м’яз плеча або передньолатеральну ділянку верхньої частини стегна. Вакцину не можна вводити внутрішньосудинно, підшкірно або внутрішньошкірно та не слід змішувати в одному шприці з будь-якими іншими вакцинами та розчинами.
Дозування
Для осіб віком від 9 до 14 років включно на момент першої ін’єкції можна застосовувати за схемою із двох доз (0, 6–12 місяців). Другу дозу слід вводити у період від 5 до 13 місяців після першої дози. Якщо другу дозу вакцини вводять раніше, ніж через 5 місяців після першої дози, то завжди слід ввести третю дозу. Гардасил® 9 можна застосовувати за трьохдозовою схемою (0, 2, 6 місяців). Другу дозу слід вводити не раніше, ніж через один місяць після першої дози, а третю дозу – не раніше, ніж через 3 місяці після другої дози. Всі три дози слід ввести протягом 1 року.
Особи віком 15 років і старше на момент першої ін’єкції – Гардасил® 9 слід застосовувати за трьохдозовою схемою (0, 2, 6 місяців). Другу дозу слід вводити не раніше, ніж через один місяць після першої дози, а третю дозу – не раніше, ніж через 3 місяці після другої дози. Всі три дози слід ввести протягом 1 року.
Особам, які отримали першу дозу вакцини Гардасил® 9, рекомендовано завершити повний курс щеплення вакциною Гардасил® 9 .Необхідність застосування бустерної дози не встановлена.
Найбільш поширені побічні реакції: побічні реакції у місці ін’єкції та головний біль , які, зазвичай, були легкої або помірної інтенсивності. Частота побічних реакцій встановлена як: дуже часті (≥ 1/10): головний біль, біль у місці ін’єкції, набряк, еритема; часті (від ≥ 1/100 до < 1/10): запаморочення, свербіж, гематома у місці ін’єкції, нудота, підвищена температура, стомлюваність.
Особливі заходи безпеки та особливості застосування
Якщо у пацієнта відзначається тяжке гостре фебрильне захворювання, то введення вакцини слід відкласти. Як і у разі застосування всіх ін’єкційних вакцин, слід забезпечити набір відповідних лікарських засобів та нагляд на випадок розвитку рідкісних анафілактичних реакцій після введення вакцини.
Синкопе (непритомність), що іноді супроводжується падінням, може виникати після або навіть перед будь-якою вакцинацією, особливо у підлітків, як психогенна відповідь на ін’єкцію голкою та може супроводжуватися кількома неврологічними ознаками, наприклад тимчасовим порушенням зору, парестезією та тоніко-клонічними рухами кінцівок в період відновлення стану. Тому за вакцинованими особами слід спостерігати протягом приблизно 15 хвилин після вакцинації.
Гардасил® 9 слід застосувати якомога швидше після вилучення з холодильника.
Перед застосуванням необхідно добре збовтати попередньо наповнений шприц для отримання суспензії та візуально перевірити суспензію на наявність механічних часток та зміни кольору. Вакцину слід застосовувати в тому вигляді, в якому вона постачається. Слід використовувати рекомендоване дозування в повному об’ємі.
Взаємодія з лікарськими засобами та інші види взаємодій
Безпека та імуногенність у осіб, які отримували імуноглобулін або препарати крові протягом 3 місяців до вакцинації, в клінічних дослідженнях не вивчалися.
Застосування з іншими вакцинами: Гардасил® 9 можна вводити одночасно з комбінованою бустерною вакциною проти дифтерії і правця з кашлюковим та/або поліомієлітним [інактивованим] (IPV) компонентом. Відсутні дані про безпеку, імуногенність та ефективність, які б підтверджували взаємозамінність вакцини Гардасил® 9 з бівалентними або квадривалентними вакцинами проти ВПЛ.
Застосування з гормональними контрацептивами не впливало на типоспецифічну імунну відповідь при застосуванні вакцини Гардасил® 9.
За відсутності досліджень сумісності цей лікарський засіб не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.
Інформація щодо застосування особливими групами населення
Діти віком ˂ 9 років: безпека та ефективність застосування вакцини Гардасил® 9 дітям віком до 9 років не встановлені. Дані відсутні.
Вагітність: недостатньо даних для того, щоб рекомендувати застосування вакцини Гардасил® 9 у період вагітності. Слід відкласти вакцинацію до завершення вагітності. Лактація: Гардасил® 9 можна застосовувати у період годування груддю.
У осіб з порушенням імунологічної реактивності внаслідок застосування потужної імуносупресивної терапії, генетичного дефекту, інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) чи з інших причин, реакція на вакцину може бути відсутньою. Вакцину слід з обережністю вводити пацієнтам з тромбоцитопенією або будь-якими порушеннями згортання крові через ризик розвитку кровотечі після внутрішньом’язового введення у таких пацієнтів.
*Як і будь-яка інша вакцина, вакцинація вакциною Гардасил® 9 забезпечує захист не у всіх вакцинованих. Вакцина забезпечує захист лише проти захворювань, викликаних типами ВПЛ, на які спрямована вакцина.Очікується, що Гардасил® 9 забезпечує захист проти типів ВПЛ, які спричиняють приблизно: 90 % випадків раку шийки матки; більш ніж 95 % випадків аденокарциноми in situ (AIS); 75–85 % випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії шийки матки високого ступеня градації (CIN 2/3), 85–90 % випадків раку вульви, пов’язаного з ВПЛ; 90–95 % випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії вульви високого ступеня градації, пов’язаної з ВПЛ (VIN 2/3); 80–85 % випадків раку піхви, пов’язаного з ВПЛ; 75–85 % випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії піхви високого ступеня градації, пов’язаної з ВПЛ (VaIN 2/3); 90–95 % випадків анального раку, пов’язаного з ВПЛ; 85–90 % випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії анального каналу високого ступеня градації, пов’язаної з ВПЛ (AIN 2/3), та 90 % випадків генітальних кондилом.
Реєстраційне посвідчення № UA/20128/01/01.
UA-GSL-00024 | Матеріал затверджений: 01/2025 | Матеріал дійсний до: 01/2027