Важливість висловлювання емпатії до пацієнтів
Надання пацієнтам важливої інформації
Обговорення вакцинації має бути засноване на доказах, бути специфічним щодо конкретних питань, прийнятним для культури відповідного суспільства і індивідуалізованим з огляду на ставлення пацієнта до вакцинації.1
Національний консультативний комітет з вакцинації США (NVAC) рекомендував наступне:
Необхідно розробляти засновані на доказах і прийнятні для культури відповідного суспільства стратегії спілкування з підлітками, батьками / опікунами і молодими дорослими, які будуть враховувати ключові уявлення людей, що впливають на прийняття ними рішень про вакцинацію, і усувати бар’єри до вакцинації.2
Слід використовувати різні методи взаємодії, в тому числі персональне консультування, надання інформації з медичних питань для широкої громадськості, використання соціальних мереж і систем підтримки прийняття рішень.2
Необхідно відстоювати необхідність надання в ЗМІ заснованої на наукових доказах інформації про вакцинацію проти ВПЛ.2
Мають бути надані адекватні відповіді щодо інформації ЗМІ, яка не відображує належним чином наукові аспекти вакцин проти ВПЛ, і рекомендації щодо вакцинації проти ВПЛ.2
Надання підтримки пацієнтам3
Дослідження з оцінки того, якому спілкуванню з медичним працівником щодо вакцинації проти ВПЛ пацієнти надають перевагу і яким воно є в реальності, зосереджували увагу на питаннях профілактики, безпечності вакцин і організації вакцинації. Серед цих питань інформація, пов’язана з профілактикою, обговорювалася найбільше, і батьки та підлітки найчастіше бажали, щоб лікарі обговорювали з ними, яким саме захворюванням може запобігти вакцина проти ВПЛ і якою є її ефективність.3
Відповідно до того, якій інформації пацієнти надають перевагу, важливими темами реального обговорення вакцинації проти ВПЛ були профілактика онкологічних захворювань, генітальних бородавок та інфекцій, які передаються статевим шляхом (ІПСШ).3
Майже усі медичні працівники повідомляли про те, що вони згадували профілактику онкологічних захворювань при обговоренні вакцинації проти ВПЛ з пацієнтами. Проте дослідження за участю дівчат вказують на те, що лікарі розглядали для цих пацієнток профілактику онкологічних захворювань як більш пріоритетну, ніж це відмічалося у дослідженнях за участю хлопців.3
Дизайн дослідження (Gilkey et al., 2016; Vaccine)3: Було проведене онлайн-опитування батьків підлітків протягом періоду з листопада 2014 року по січень 2015 року, яке включило 1495 батьків 11-17-річних підлітків. Метою цього дослідження було оцінити зв’язки між якістю рекомендацій лікаря і наступними 4 типами поведінки щодо вакцинації проти ВПЛ: ініціація (отримання ≥ 1 дози), повне проходження рекомендованої схеми вакцинації (отримання 3 доз серед тих, хто розпочав вакцинацію), відмова від вакцинації і відтермінування початку вакцинації, а також ідентифікувати відмінності в якості рекомендацій в залежності від ключових демографічних характеристик. Батьків запитували, чи наполегливо закликали їх лікарі до вакцинації проти ВПЛ, чи пропонували вакцинацію у той же день і чи обговорювали профілактику онкологічних захворювань. За допомогою цих показників батьки розподілялися на наступні категорії: «не отримали ніяких рекомендацій щодо вакцинації проти ВПЛ», «отримали рекомендації низької якості» або «отримали рекомендації високої якості». Оцінювані показники були об’єднані в індекс загальної якості рекомендацій, де за кожен показник якості присвоювався один бал, розраховувалася сума отриманих балів і на основі отриманих балів визначалися дві категорії рекомендацій: рекомендації низького рівня якості (0-1 бал) і рекомендації високого рівня якості (2-3 бали).
Колаборативне спілкування може покращити сприйняття вакцинації3
В плані стилю спілкування позитивні результати забезпечують наступні елементи3
Наполегливий заклик лікаря3
Рекомендації високої якості3
Позиціонування вакцини проти ВПЛ як однієї з рутинних вакцин3
Колаборативне спілкування3
Покращення спілкування між пацієнтом і лікарем
Якісне дослідження, проведене з метою зрозуміти потреби, точки зору і побажання ВПЛ-позитивних жінок щодо спілкування між пацієнтом і лікарем, показало в узагальненому вигляді наступне:4
Навички з обговорення і консультування
Зрозуміле обговорення ВПЛ: навички в озвучуванні неприємної інформації, надання адекватної інформації поступово, терпляче очікування запитань від пацієнтів, уникнення перебільшення або недооцінки пов’язаних з ВПЛ ризиків.4
Емоційна підтримка і прийняття: особлива увага до відчуттів і приводів для занепокоєння, які є у пацієнтів; потреба в співчутті з боку лікарів в медичних центрах; заохочення, позитивне і обнадійливе ставлення.4
Потреба в отриманні рекомендацій і порад щодо пов’язаних з ВПЛ питань: рекомендації про вакцини; надання порад і рішень для посилення імунітету і зниження ризиків онкологічних захворювань; обговорення заборон і модифікацій щодо сексуальної поведінки, харчування, вживання алкоголю і тютюну.4
Дотримання принципів професійної діяльності
Конфіденційність і повага до приватного життя: проведення візитів пацієнтів в індивідуальному порядку; усвідомлення персоналом клініки таємниці особистого життя пацієнта і дотримання конфіденційності в клініці; врахування чутливих для культури відповідного суспільства питань.4
Етика наукових досліджень і медичної практики: отримання письмової інформованої згоди від пацієнтів у разі проведення наукових досліджень; уникнення практики «спроб і помилок» при веденні пацієнтів.4
Неосудлива мова і поведінка: неосудливе ставлення до сексуальної поведінки пацієнта; побудова взаємної довіри.4
Врахування фінансових проблем пацієнтів: уникнення приниження пацієнтів з низьким рівнем доходів; направлення пацієнтів до служб, які фінансуються державною владою, замість приватних центрів; застосування наукових підходів; уникнення призначення саморобних ліків.4
Добре обізнаний і компетентний лікар
Виконання настанов щодо скринінгу: використання наукового підходу до ведення пацієнтів; скринінг підходящих жінок; дотримання інтервалів між тестуваннями; виконання вимог національних настанов.4
Усунення сумнівів і помилкових уявлень: Цитування суперечливих поглядів, обговорення існуючих прогалин в знаннях про ВПЛ і надання інформації щодо сумнівних джерел інфекції.4
Застосування мультидисциплінарного підходу: потреба в мультидисциплінарній команді ведення жінок з інфекцією ВПЛ; відхід від суперечливості точок зору лікарів; консультування щодо лікування кондилом (бородавок); спрямування пацієнтів з генітальними кондиломами до дерматолога, але уникнення інших непотрібних направлень.4
Дизайн дослідження (Qaderi et al., 2021): Було проведене якісне дослідження з метою зрозуміти потреби, точки зору і побажання ВПЛ- позитивних жінок щодо медичних працівників і спілкування між пацієнтом і лікарем з огляду на їхній досвід і сприйняття оцінки первинної і спеціалізованої медичної допомоги. Виконувалися якісні персональні напівструктуровані інтерв’ю, і для аналізу даних використовувався підхід контент-аналізу. Інтерв’ю виконувалися протягом періоду з вересня 2018 року по грудень 2019 року в амбулаторній реферальній клініці гінекологічної та онкологічної патології Валі-Аср в Тегерані. У це дослідження було включено 40 іранських жінок, у яких було отримано позитивні результати тестування на ВПЛ високого ризику. Використовувалася вибірка пацієнток цілеспрямовано максимальної варіабельності з метою включення ВПЛ-позитивних кандидаток, які розмовляли персидською мовою і про яких можна було отримати багато різної інформації – жінки різного віку, різного сімейного стану, з різними освітніми, культурними і релігійними передумовами і з різним соціоекономічним статусом.4
Умовні скорочення:
ВПЛ = вірус папіломи людини
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
- Tuckerman J, Kaufman J, Danchin M. Effective Approaches to Combat Vaccine Hesitancy. J Pediatr Infect Dis. 2022;41(5):e243-e245.
- National Vaccine Advisory Committee. Overcoming Barriers to Low HPV Vaccine Uptake in the United States: Recommendations from the National Vaccine Advisory Committee. Public Health Reports. 2016;131:17-25.
- Gilkey MB, McRee AL. Provider communication about HPV vaccination: A systematic review. 2016;12(6):1454-1468.
- Qaderi K, Geranmayeh M, Farnem F, Hasani SS, Mirmolaei ST. Understanding HPV-positive women’s needs and experiences in relation to patient-provider communication issues: a qualitative study. BMC Health Serv Res. 2021;21:286.
Додаткова інформація по темі
Ключова інформація з безпеки
Гардасил® 9 являє собою ад’ювантну неінфекційну рекомбінантну 9-валентну вакцину, виготовлену з високоочищених вірусоподібних часток (ВПЧ) основного капсидного білка L1 9 типів ВПЛ (6, 11, 16, 18,31, 33, 45, 52, 58).
Показання
Вакцина Гардасил® 9 показана для активної імунізації осіб віком від 9 років для попередження наступних захворювань, спричинених ВПЛ*:
- Передракові стани та рак шийки матки, вульви, піхви та анального каналу, спричинені типами ВПЛ, які входять до складу вакцини.
- Генітальні кондиломи (Condyloma acuminata), спричинені певними типами ВПЛ.
Вакцина застосовується лише з профілактичною метою і не впливає на активні ВПЛ-інфекції або встановлене клінічне захворювання.
Протипоказання
Гіперчутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин. Особи з гіперчутливістю після попереднього застосування вакцини Гардасил® 9 або Гардасил не повинні отримувати Гардасил® 9.
Спосіб застосування та дози
Вакцину слід вводити шляхом внутрішньом’язової ін’єкції, бажано у дельтовидний м’яз плеча або передньолатеральну ділянку верхньої частини стегна. Вакцину не можна вводити внутрішньосудинно, підшкірно або внутрішньошкірно та не слід змішувати в одному шприці з будь-якими іншими вакцинами та розчинами.
Дозування
Для осіб віком від 9 до 14 років включно на момент першої ін’єкції можна застосовувати за схемою із двох доз (0, 6–12 місяців). Другу дозу слід вводити у період від 5 до 13 місяців після першої дози. Якщо другу дозу вакцини вводять раніше, ніж через 5 місяців після першої дози, то завжди слід ввести третю дозу. Гардасил® 9 можна застосовувати за трьохдозовою схемою (0, 2, 6 місяців). Другу дозу слід вводити не раніше, ніж через один місяць після першої дози, а третю дозу – не раніше, ніж через 3 місяці після другої дози. Всі три дози слід ввести протягом 1 року.
Особи віком 15 років і старше на момент першої ін’єкції – Гардасил® 9 слід застосовувати за трьохдозовою схемою (0, 2, 6 місяців). Другу дозу слід вводити не раніше, ніж через один місяць після першої дози, а третю дозу – не раніше, ніж через 3 місяці після другої дози. Всі три дози слід ввести протягом 1 року.
Особам, які отримали першу дозу вакцини Гардасил® 9, рекомендовано завершити повний курс щеплення вакциною Гардасил® 9 .Необхідність застосування бустерної дози не встановлена.
Найбільш поширені побічні реакції: побічні реакції у місці ін’єкції та головний біль , які, зазвичай, були легкої або помірної інтенсивності. Частота побічних реакцій встановлена як: дуже часті (≥ 1/10): головний біль, біль у місці ін’єкції, набряк, еритема; часті (від ≥ 1/100 до < 1/10): запаморочення, свербіж, гематома у місці ін’єкції, нудота, підвищена температура, стомлюваність.
Особливі заходи безпеки та особливості застосування
Якщо у пацієнта відзначається тяжке гостре фебрильне захворювання, то введення вакцини слід відкласти. Як і у разі застосування всіх ін’єкційних вакцин, слід забезпечити набір відповідних лікарських засобів та нагляд на випадок розвитку рідкісних анафілактичних реакцій після введення вакцини.
Синкопе (непритомність), що іноді супроводжується падінням, може виникати після або навіть перед будь-якою вакцинацією, особливо у підлітків, як психогенна відповідь на ін’єкцію голкою та може супроводжуватися кількома неврологічними ознаками, наприклад тимчасовим порушенням зору, парестезією та тоніко-клонічними рухами кінцівок в період відновлення стану. Тому за вакцинованими особами слід спостерігати протягом приблизно 15 хвилин після вакцинації.
Гардасил® 9 слід застосувати якомога швидше після вилучення з холодильника.
Перед застосуванням необхідно добре збовтати попередньо наповнений шприц для отримання суспензії та візуально перевірити суспензію на наявність механічних часток та зміни кольору. Вакцину слід застосовувати в тому вигляді, в якому вона постачається. Слід використовувати рекомендоване дозування в повному об’ємі.
Взаємодія з лікарськими засобами та інші види взаємодій
Безпека та імуногенність у осіб, які отримували імуноглобулін або препарати крові протягом 3 місяців до вакцинації, в клінічних дослідженнях не вивчалися.
Застосування з іншими вакцинами: Гардасил® 9 можна вводити одночасно з комбінованою бустерною вакциною проти дифтерії і правця з кашлюковим та/або поліомієлітним [інактивованим] (IPV) компонентом. Відсутні дані про безпеку, імуногенність та ефективність, які б підтверджували взаємозамінність вакцини Гардасил® 9 з бівалентними або квадривалентними вакцинами проти ВПЛ.
Застосування з гормональними контрацептивами не впливало на типоспецифічну імунну відповідь при застосуванні вакцини Гардасил® 9.
За відсутності досліджень сумісності цей лікарський засіб не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.
Інформація щодо застосування особливими групами населення
Діти віком ˂ 9 років: безпека та ефективність застосування вакцини Гардасил® 9 дітям віком до 9 років не встановлені. Дані відсутні.
Вагітність: недостатньо даних для того, щоб рекомендувати застосування вакцини Гардасил® 9 у період вагітності. Слід відкласти вакцинацію до завершення вагітності. Лактація: Гардасил® 9 можна застосовувати у період годування груддю.
У осіб з порушенням імунологічної реактивності внаслідок застосування потужної імуносупресивної терапії, генетичного дефекту, інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) чи з інших причин, реакція на вакцину може бути відсутньою. Вакцину слід з обережністю вводити пацієнтам з тромбоцитопенією або будь-якими порушеннями згортання крові через ризик розвитку кровотечі після внутрішньом’язового введення у таких пацієнтів.
*Як і будь-яка інша вакцина, вакцинація вакциною Гардасил® 9 забезпечує захист не у всіх вакцинованих. Вакцина забезпечує захист лише проти захворювань, викликаних типами ВПЛ, на які спрямована вакцина.Очікується, що Гардасил® 9 забезпечує захист проти типів ВПЛ, які спричиняють приблизно: 90 % випадків раку шийки матки; більш ніж 95 % випадків аденокарциноми in situ (AIS); 75–85 % випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії шийки матки високого ступеня градації (CIN 2/3), 85–90 % випадків раку вульви, пов’язаного з ВПЛ; 90–95 % випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії вульви високого ступеня градації, пов’язаної з ВПЛ (VIN 2/3); 80–85 % випадків раку піхви, пов’язаного з ВПЛ; 75–85 % випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії піхви високого ступеня градації, пов’язаної з ВПЛ (VaIN 2/3); 90–95 % випадків анального раку, пов’язаного з ВПЛ; 85–90 % випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії анального каналу високого ступеня градації, пов’язаної з ВПЛ (AIN 2/3), та 90 % випадків генітальних кондилом.
Реєстраційне посвідчення № UA/20128/01/01.
UA-GSL-00023 | Матеріал затверджений: 01/2025 | Матеріал дійсний до: 01/2027