Підсилення спілкування медичних працівників з пацієнтами
Сприйняття вакцинації серед дорослих осіб, у яких відмічається нерішучість з цього питання
У популяційному дослідженні Osaghae I, Darkoh C, Chido-Amajuoyi OG, et al. Vaccines (Basel). 2022;10(12):2025 оцінювався зв’язок між формальним навчанням медичних працівників для пропагування вакцинації проти ВПЛ або консультування щодо неї (наприклад, безперервна медична освіта, тренінги і сертифіковані навчальні семінари) та власною ефективністю медичних працівників за їхніми відчуттями при консультуванні батьків і дорослих пацієнтів, у яких відмічається нерішучість щодо вакцинації.1
Наведена вище таблиця. Розподіл характеристик навчання, демографічних характеристик і пов’язаних з практикою факторів для медичних працівників за стратами власної ефективності медичних працівників за їхніми відчуттями при консультуванні дорослих пацієнтів, у яких відмічається нерішучість щодо вакцинації проти ВПЛ1
Таблицю адаптовано зі статті Osaghae et al. 2022.
Показані результати аналізів зв’язку між навчанням медичних працівників, соціально-демографічними і пов’язаними з практикою факторами та власною ефективністю медичних працівників за їхніми відчуттями при консультуванні дорослих пацієнтів (віком > 18 років), у яких відмічається нерішучість щодо вакцинації проти ВПЛ, виконаних методом двофакторного розподілу і багатофакторної логістичної регресії11:
Медичні працівники, які пройшли формальне навчання з пропагування вакцинації проти ВПЛ або консультування щодо вакцинації проти ВПЛ, мали в 2,84 рази вищі шанси (скориговане відношення шансів (КВШ): 2,84; 95% ДІ: 1,87-4,33) відчуття того, що вони були дуже / абсолютно впевнені при консультуванні дорослих пацієнтів, у яких відмічається нерішучість щодо вакцинації проти ВПЛ, у порівнянні з тими медичними працівниками, які не проходили такого навчання.1
У порівнянні з медичними працівниками, які мали ≤ 10 років стажу роботи в медичній практиці, медичні працівники з > 20 років стажу роботи мали майже в п’ять разів вищі шанси (КВШ: 4,72; 95% ДІ: 1,99-11,15) відчуття того, що вони були дуже / абсолютно впевнені при консультуванні дорослих пацієнтів, у яких відмічається нерішучість щодо вакцинації проти ВПЛ.1
Медичні працівники, які приймали 51-100 пацієнтів на тиждень, мали в 2,94 рази вищі шанси (КВШ: 2,94; 95% ДІ: 1,85-4,66) відчуття того, що вони були дуже / абсолютно впевнені при консультуванні дорослих пацієнтів, у яких відмічається нерішучість щодо вакцинації проти ВПЛ, у порівнянні з тими медичними працівниками, які приймали ≤ 50 пацієнтів на тиждень.1
Дизайн дослідження (Osaghae et al., 2022)1: Було проведене популяційне дослідження з одномоментним зрізом даних для оцінки власної ефективності медичних працівників при консультуванні пацієнтів, у яких відмічається нерішучість щодо вакцинації. У це дослідження включалися лікарі, помічники лікарів і практикуючі медсестри. Спеціальностями лікарів були внутрішня медицина, сімейна медицина, акушерство / гінекологія і педіатрія. Оцінювалися такі пов’язані з медичними працівниками фактори, як вік, расова / етнічна приналежність, стать, місце здійснення практики і кількість років стажу роботи в медичній практиці. З усіх медичних працівників, які пройшли опитування, 614 (48%) працювали в закладах, які обслуговували як дорослих, так і педіатричних пацієнтів, 404 (31%) обслуговували лише дорослих пацієнтів, і 265 (21%) обслуговували лише педіатричних пацієнтів. Використовувалися аналізи методами однофакторної і багатофакторної логістичної регресії з метою оцінки шансів власної ефективності медичних працівників при консультуванні батьків, у яких відмічається нерішучість щодо вакцинації проти ВПЛ для педіатричних пацієнтів (віком 9-18 років), а також при консультуванні дорослих пацієнтів (віком > 18 років), у яких відмічається нерішучість щодо вакцинації проти ВПЛ.
Оцінка статусу вакцинації проти ВПЛ2
Рекомендації лікаря щодо вакцинації проти ВПЛ є ключовим вирішальним фактором для покращення сприйняття вакцинації, який збільшує частоту як ініціації вакцинації проти ВПЛ, так і повного проходження курсу вакцинації проти ВПЛ. Оцінка і документування статусу вакцинації на кожному візиті в клініку показали збільшення частоти ініціації вакцинації проти ВПЛ і повного проходження курсу вакцинації проти ВПЛ.2
Загалом 1019 медичних працівників
відповіли на запитання про оцінку статусу вакцинації проти ВПЛ. З них
482 (47%) повідомили, що вони часто / завжди
оцінюють статус вакцинації проти ВПЛ у своїх пацієнтів
537 (53%) ніколи / іноді
оцінюють статус вакцинації проти ВПЛ у своїх пацієнтів.2
Медичні працівники, які пройшли навчання з пропагування вакцинації проти ВПЛ або консультування щодо вакцинації проти ВПЛ зі статистично значущо більшою вірогідністю часто / завжди оцінювали статус вакцинації проти ВПЛ у пацієнтів
З навчанням
Без навчання
Медичні працівники віком ≥ 55 років з більшою вірогідністю часто / завжди оцінювали статус вакцинації проти ВПЛ у пацієнтів
≥ 55 років
< 35 років
35-54 роки
Лікарі з більшою вірогідністю часто / завжди оцінювали статус вакцинації проти ВПЛ у пацієнтів
Лікарі
Медсестри
Помічники лікарів
Рисунок адаптовано зі статті Osaghae et al. 2022.
Рекомендація медичного працівника є критично важливою для покращення сприйняття вакцинації проти ВПЛ2
Роль медичних працівників у консультуванні щодо вакцинації проти ВПЛ є важливою. Проте, незважаючи на ефективність рекомендацій медичних працівників щодо вакцинації проти ВПЛ, рівень рекомендування вакцинації проти ВПЛ медичними працівниками залишається низьким.2
З 1283 медичних працівників, які відповіли на запитання щодо рекомендування вакцинації проти ВПЛ,
756 (59%) медичних працівників
повідомили, що вони часто / завжди
рекомендували вакцини проти ВПЛ пацієнтам
527 (41%) медичних працівників
повідомили, що вони ніколи / іноді
рекомендували вакцинацію проти ВПЛ пацієнтам.2
Медичні працівники, які пройшли навчання з пропагування вакцинації проти ВПЛ або консультування щодо вакцинації проти ВПЛ зі статистично значущо більшою вірогідністю часто / завжди рекомендували вакцинацію проти ВПЛ пацієнтам
З навчанням
Без навчання
Медичні працівники віком ≥ 55 років з більшою вірогідністю часто / завжди оцінювали статус вакцинації проти ВПЛ у пацієнтів
≥ 55 років
< 35 років
35-54 роки
Лікарі з більшою вірогідністю часто / завжди оцінювали статус вакцинації проти ВПЛ у пацієнтів
Лікарі
Nurses
Помічники лікарів
Рисунок адаптовано зі статті Osaghae et al. 2022.
Інтенсифікація навчання збільшує рівні оцінки статусу вакцинації проти ВПЛ у пацієнтів і рівні рекомендування вакцинації проти ВПЛ пацієнтам
При подальшому аналізі ми виявили, що давність навчання статистично значущо асоціювалася з оцінкою статусу вакцинації проти ВПЛ. Серед медичних працівників, які пройшли формальне навчання щодо вакцинації проти ВПЛ < 2 років тому, 2-5 років тому і > 5 років тому, були відповідно в 6,98 разів, 4,18 рази і 2,76 рази вищі шанси часто / завжди оцінювати статус вакцинації проти ВПЛ у порівнянні з тими медичними працівниками, які не проходили такого навчання.2
Зв’язок між давністю навчання медичних працівників щодо вакцинації проти ВПЛ і оцінкою статусу вакцинації проти ВПЛ2
a: Оцінка статусу вакцинації проти ВПЛ
Рисунок адаптовано зі статті Osaghae et al. 2022.
Подібним чином, давність проходження навчання асоціювалася з рівнями рекомендування вакцинації проти ВПЛ пацієнтам. Серед медичних працівників, які пройшли формальне навчання щодо вакцинації проти ВПЛ < 2 років тому, 2-5 років тому і > 5 років тому, були відповідно в 4,34 рази, 3,36 рази і 3,47 рази вищі шанси часто / завжди рекомендувати вакцинацію проти ВПЛ у порівнянні з тими медичними працівниками, які не проходили такого навчання. 2
Зв’язок між давністю навчання медичних працівників щодо вакцинації проти ВПЛ і наданням рекомендацій щодо вакцинації проти ВПЛ2
b: Рекомендації щодо вакцинації проти ВПЛ
Рисунок адаптовано зі статті Osaghae et al. 2022.
Хоча доступні настанови і навчальні матеріали щодо ВПЛ, що надходять з Центрів з контролю і профілактики захворювань США (CDC) та інших організацій, і медичні працівники мають доступ до навчальних ресурсів, добре структуровані програми формального навчання є критично важливими для збільшення рівнів рекомендування вакцинації проти ВПЛ пацієнтам і її прийняття.2
Дизайн дослідження (Osaghae et al., 2022):2 Було проведене популяційне дослідження з одномоментним зрізом даних для оцінки зв’язку між проходженням медичними працівниками навчання щодо вакцинації проти ВПЛ та рівнями оцінки статусу вакцинації проти ВПЛ у пацієнтів і рівнями рекомендування вакцинації проти ВПЛ пацієнтам. Загалом у це дослідження було включено 1283 медичних працівника. З усіх учасників 43% пройшли навчання з пропагування вакцинації проти ВПЛ або консультування щодо вакцинації проти ВПЛ, у той час як 57% не проходили такого навчання. МП визначалися як лікарі, що спеціалізуються у внутрішній медицині, сімейній медицині, акушерстві / гінекології і педіатрії, а також помічники лікарів і практикуючі медсестри. Усі придатні для включення в дослідження МП отримали електронний лист із запрошенням взяти участь в опитуванні разом із коротким описом цілей дослідження. Опитування проводилося у проміжку від січня до квітня 2021 року. Використовувалися аналізи методами двофакторної і багатофакторної логістичної регресії з метою оцінки шансів оцінки статусу вакцинації проти ВПЛ у пацієнтів і рекомендування вакцинації проти ВПЛ пацієнтам серед медичних працівників, які пройшли навчання щодо вакцинації проти ВПЛ, у порівнянні з тими медичними працівниками, які не проходили такого навчання. Крім того, оцінювався зв’язок між давністю проходження навчання та рівнями оцінки статусу вакцинації проти ВПЛ у пацієнтів і рівнями рекомендування вакцинації проти ВПЛ пацієнтам.
Умовні скорочення:
МП = медичний працівник
ВПЛ = вірус папіломи людини
CDC = Центри з контролю і профілактики захворювань США
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
- Osaghae I, Darkoh C, Chido-Amajuoyi OG, et al. HPV Vaccination Training of Healthcare Providers and Perceived Self-Efficacy in HPV Vaccine-Hesitancy Counselling. Vaccines (Basel). 2022;10(12):2025.
- Osaghae I, Darkoh C, Chido-Amajuoyi OG, et al. Association of provider HPV vaccination training with provider assessment of HPV vaccination status and recommendation of HPV vaccination. Hum Vaccin Immunother. 2022;18(6):2132755.
Додаткова інформація по темі
Ключова інформація з безпеки
Гардасил® 9 являє собою ад’ювантну неінфекційну рекомбінантну 9-валентну вакцину, виготовлену з високоочищених вірусоподібних часток (ВПЧ) основного капсидного білка L1 9 типів ВПЛ (6, 11, 16, 18,31, 33, 45, 52, 58).
Показання
Вакцина Гардасил® 9 показана для активної імунізації осіб віком від 9 років для попередження наступних захворювань, спричинених ВПЛ*:
- Передракові стани та рак шийки матки, вульви, піхви та анального каналу, спричинені типами ВПЛ, які входять до складу вакцини.
- Генітальні кондиломи (Condyloma acuminata), спричинені певними типами ВПЛ.
Вакцина застосовується лише з профілактичною метою і не впливає на активні ВПЛ-інфекції або встановлене клінічне захворювання.
Протипоказання
Гіперчутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин. Особи з гіперчутливістю після попереднього застосування вакцини Гардасил® 9 або Гардасил не повинні отримувати Гардасил® 9.
Спосіб застосування та дози
Вакцину слід вводити шляхом внутрішньом’язової ін’єкції, бажано у дельтовидний м’яз плеча або передньолатеральну ділянку верхньої частини стегна. Вакцину не можна вводити внутрішньосудинно, підшкірно або внутрішньошкірно та не слід змішувати в одному шприці з будь-якими іншими вакцинами та розчинами.
Дозування
Для осіб віком від 9 до 14 років включно на момент першої ін’єкції можна застосовувати за схемою із двох доз (0, 6–12 місяців). Другу дозу слід вводити у період від 5 до 13 місяців після першої дози. Якщо другу дозу вакцини вводять раніше, ніж через 5 місяців після першої дози, то завжди слід ввести третю дозу. Гардасил® 9 можна застосовувати за трьохдозовою схемою (0, 2, 6 місяців). Другу дозу слід вводити не раніше, ніж через один місяць після першої дози, а третю дозу – не раніше, ніж через 3 місяці після другої дози. Всі три дози слід ввести протягом 1 року.
Особи віком 15 років і старше на момент першої ін’єкції – Гардасил® 9 слід застосовувати за трьохдозовою схемою (0, 2, 6 місяців). Другу дозу слід вводити не раніше, ніж через один місяць після першої дози, а третю дозу – не раніше, ніж через 3 місяці після другої дози. Всі три дози слід ввести протягом 1 року.
Особам, які отримали першу дозу вакцини Гардасил® 9, рекомендовано завершити повний курс щеплення вакциною Гардасил® 9 .Необхідність застосування бустерної дози не встановлена.
Найбільш поширені побічні реакції: побічні реакції у місці ін’єкції та головний біль , які, зазвичай, були легкої або помірної інтенсивності. Частота побічних реакцій встановлена як: дуже часті (≥ 1/10): головний біль, біль у місці ін’єкції, набряк, еритема; часті (від ≥ 1/100 до < 1/10): запаморочення, свербіж, гематома у місці ін’єкції, нудота, підвищена температура, стомлюваність.
Особливі заходи безпеки та особливості застосування
Якщо у пацієнта відзначається тяжке гостре фебрильне захворювання, то введення вакцини слід відкласти. Як і у разі застосування всіх ін’єкційних вакцин, слід забезпечити набір відповідних лікарських засобів та нагляд на випадок розвитку рідкісних анафілактичних реакцій після введення вакцини.
Синкопе (непритомність), що іноді супроводжується падінням, може виникати після або навіть перед будь-якою вакцинацією, особливо у підлітків, як психогенна відповідь на ін’єкцію голкою та може супроводжуватися кількома неврологічними ознаками, наприклад тимчасовим порушенням зору, парестезією та тоніко-клонічними рухами кінцівок в період відновлення стану. Тому за вакцинованими особами слід спостерігати протягом приблизно 15 хвилин після вакцинації.
Гардасил® 9 слід застосувати якомога швидше після вилучення з холодильника.
Перед застосуванням необхідно добре збовтати попередньо наповнений шприц для отримання суспензії та візуально перевірити суспензію на наявність механічних часток та зміни кольору. Вакцину слід застосовувати в тому вигляді, в якому вона постачається. Слід використовувати рекомендоване дозування в повному об’ємі.
Взаємодія з лікарськими засобами та інші види взаємодій
Безпека та імуногенність у осіб, які отримували імуноглобулін або препарати крові протягом 3 місяців до вакцинації, в клінічних дослідженнях не вивчалися.
Застосування з іншими вакцинами: Гардасил® 9 можна вводити одночасно з комбінованою бустерною вакциною проти дифтерії і правця з кашлюковим та/або поліомієлітним [інактивованим] (IPV) компонентом. Відсутні дані про безпеку, імуногенність та ефективність, які б підтверджували взаємозамінність вакцини Гардасил® 9 з бівалентними або квадривалентними вакцинами проти ВПЛ.
Застосування з гормональними контрацептивами не впливало на типоспецифічну імунну відповідь при застосуванні вакцини Гардасил® 9.
За відсутності досліджень сумісності цей лікарський засіб не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.
Інформація щодо застосування особливими групами населення
Діти віком ˂ 9 років: безпека та ефективність застосування вакцини Гардасил® 9 дітям віком до 9 років не встановлені. Дані відсутні.
Вагітність: недостатньо даних для того, щоб рекомендувати застосування вакцини Гардасил® 9 у період вагітності. Слід відкласти вакцинацію до завершення вагітності. Лактація: Гардасил® 9 можна застосовувати у період годування груддю.
У осіб з порушенням імунологічної реактивності внаслідок застосування потужної імуносупресивної терапії, генетичного дефекту, інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) чи з інших причин, реакція на вакцину може бути відсутньою. Вакцину слід з обережністю вводити пацієнтам з тромбоцитопенією або будь-якими порушеннями згортання крові через ризик розвитку кровотечі після внутрішньом’язового введення у таких пацієнтів.
*Як і будь-яка інша вакцина, вакцинація вакциною Гардасил® 9 забезпечує захист не у всіх вакцинованих. Вакцина забезпечує захист лише проти захворювань, викликаних типами ВПЛ, на які спрямована вакцина.Очікується, що Гардасил® 9 забезпечує захист проти типів ВПЛ, які спричиняють приблизно: 90 % випадків раку шийки матки; більш ніж 95 % випадків аденокарциноми in situ (AIS); 75–85 % випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії шийки матки високого ступеня градації (CIN 2/3), 85–90 % випадків раку вульви, пов’язаного з ВПЛ; 90–95 % випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії вульви високого ступеня градації, пов’язаної з ВПЛ (VIN 2/3); 80–85 % випадків раку піхви, пов’язаного з ВПЛ; 75–85 % випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії піхви високого ступеня градації, пов’язаної з ВПЛ (VaIN 2/3); 90–95 % випадків анального раку, пов’язаного з ВПЛ; 85–90 % випадків внутрішньоепітеліальної неоплазії анального каналу високого ступеня градації, пов’язаної з ВПЛ (AIN 2/3), та 90 % випадків генітальних кондилом.
Реєстраційне посвідчення № UA/20128/01/01.
UA-GSL-00026 | Матеріал затверджений: 01/2025 | Матеріал дійсний до: 01/2027