Інформація про ВІЛ/СНІД
Україна є другою країною за поширеністю ВІЛ у Східній Європі та Центральній Азії. Станом на 2021 р. майже 240 000 [220 000–280 000] людей жили із ВІЛ в Україні1.
Тому ми зібрали для вас ключову інформацію, мета якої:
- Сприяти ефективному менеджменту проблеми ВІЛ
- Визначити ключові аспекти щодо ведення пацієнтів із ВІЛ
Рекомендації
- Для зниження захворюваності й смертності, пов’язаних із ВІЛ-інфекцією, та запобігання ВІЛ, антиретровірусну терапію (АРТ) рекомендується починати для всіх пацієнтів з ВІЛ незалежно від кількості CD4-клітин2.
- Є докази на користь того, що початок APT в день встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції можливий та прийнятний для пацієнтів2.
- З огляду на потребу в довічному лікуванні, для успішної АРТ необхідна готовність пацієнта її почати і безперервно приймати. Від усвідомлення проблеми до початку APT пацієнт проходить шлях із 5 стадій2.
Клітини CD4 (відомі як Т-клітини CD4+) — це білі кров’яні клітини, які борються з інфекцією. Кількість CD4-клітин є індикатором імунної функції у пацієнтів, які живуть із ВІЛ, та одним із ключових факторів, що визначають потребу в профілактиці опортуністичних інфекцій3
Стадії готовності пацієнта з ВІЛ до початку терапії2
- Заперечення: «Мені це не потрібно, я добре почуваюся», «Я не хочу про це думати».
- Обмірковування: «Я зважую «за» та «проти» і не знаю, що з цим робити».
- Підготовка: «Я хочу розпочати; я думаю, що ліки дадуть змогу мені жити нормальним життям».
- Дія: «Я почну APT зараз».
- Лікування: «Я продовжуватиму» або «У мене є труднощі, які тривають досить довго».
Застереження: пацієнт може повернутися на одну з попередніх стадій, навіть зі стадії «Лікування» на стадію «Заперечення»2.
Стадії та лікування ВІЛ
Немає ліків проти ВІЛ, але застосування АРТ може сповільнити або запобігти переходу ВІЛ від однієї стадії до наступної4.
Однією з головних цілей терапії є зниження вірусного навантаження людини до рівня, який неможливо визначити. Вірусне навантаження, яке не визначається, означає, що рівень ВІЛ у крові занадто низький, щоб його можна було виявити за допомогою тесту. Схему лікування підбирають індивідуально для кожного пацієнта залежно від стадії4.
Виділяють три стадії ВІЛ-інфекції
Найбільш рання стадія ВІЛ-інфекції, яка зазвичай розвивається протягом 2-4 тижнів після зараження. У гострій стадії інфекції вірус швидко розмножується і поширюється по всьому організму. Під час гострої стадії рівень вірусного навантаження у крові дуже високий (>100 000 копій/мл), що значно підвищує ризик передачі. Є значні переваги, якщо розпочати лікування на цьому етапі4,5.
У людей із хронічною ВІЛ-інфекцією може не бути жодних симптомів, пов’язаних із ВІЛ. Без АРТ хронічна ВІЛ-інфекція зазвичай прогресує до СНІДу через 10 років або довше, хоча у декого вона може розвинутися швидше. На цій стадії вірусне навантаження не таке високе, як у разі гострої ВІЛ-інфекції і становить >50 000 копій/мл. Попри те, що на цій стадії все ще можна передати ВІЛ іншим, люди, які отримують терапію і підтримують вірусне навантаження, яке не визначається, майже не мають ризику передачі ВІЛ статевим шляхом.
Це остання найтяжча стадія ВІЛ-інфекції. Оскільки вірус серйозно пошкодив імунну систему, організм не може боротися з опортуністичними інфекціями. Людям із ВІЛ діагностують СНІД, якщо у них кількість CD4-клітин становить менш ніж 200 клітин/мм3 або вони мають певні опортуністичні інфекції. Без лікування люди зі СНІДом зазвичай живуть орієнтовно 3 роки4.
Класи лікарських засобів для проведення АРТ
Схвалені антиретровірусні препарати для ВІЛ поділяються на 7 класів залежно від того, як кожен препарат впливає на життєвий цикл вірусу. До цих класів належать6:
- Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази блокують зворотну транскриптазу (фермент ВІЛ). ВІЛ використовує зворотну транскриптазу для перетворення своєї РНК в ДНК (зворотна транскрипція). Блокування зворотної транскриптази та зворотної транскрипції запобігає реплікації ВІЛ6. - Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази
Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази зв’язуються зі зворотною транскриптазою ВІЛ (ферментом ВІЛ) і блокують її. Блокування цього ферменту запобігає реплікації ВІЛ6. - Інгібітори протеази
Інгібітори протеази блокують один із ферментів вірусу — протеазу. Завдяки цьому ці лікарські засоби запобігають перетворенню нового (незрілого) ВІЛ у зрілий вірус, який може інфікувати інші CD4-клітини6. - Інгібітори злиття
Інгібітор злиття блокує злиття оболонки ВІЛ з клітинною мембраною CD4 господаря. Це запобігає проникненню ВІЛ у клітину CD46. - Антагоністи CCR5
Ці лікарські засоби блокують корецептор CCR5 на поверхні певних імунних клітин, таких як Т-лімфоцити CD4. Це запобігає проникненню ВІЛ у клітину6. - Інгібітори після приєднання
Це клас препаратів, які зв’язуються з рецептором CD4 на клітині господаря. Це блокує приєднання ВІЛ до корецепторів CCR5 і CXCR4 та проникнення його в клітину. Інгібітори постприкріплення є частиною більшої групи препаратів проти ВІЛ, які називаються інгібіторами проникнення6. - Інгібітори перенесення ланцюга інтегрази
Препарати, що блокують інтегразу (фермент ВІЛ). ВІЛ використовує її, щоб вставити (інтегрувати) свою вірусну ДНК у ДНК господарської клітини CD4. Блокування інтегрази запобігає реплікації ВІЛ6.
Допомога ВІЛ-позитивним пацієнтам
Люди, які живуть з ВІЛ, частіше страждають від збільшення маси тіла, депресії, безсоння та ліпідних розладів. Можливо, ці симптоми є наслідком лікування7,8,9.
Ви можете значно вплинути на якість життя своїх пацієнтів, оцінивши їхнє лікування та скоригувавши його за необхідності, тим самим зменшивши ризик неприємних побічних ефектів.
- Збільшення маси тіла
Декілька досліджень показують, що деякі види лікування ВІЛ спричиняють більше підвищення маси тіла, ніж інші7. Це може бути спричинено самою хворобою, побічними ефектами ліків та/або змінами в організмі, які відбуваються внаслідок антиретровірусної терапії10. Занадто високий ІМТ підвищує ризик розвитку інших патологій, таких як діабет 2-го типу, хвороби серця, депресія, артрит.
Відповідним лікуванням є антиретровірусний препарат із керованими побічними ефектами7,10. - Депресія та тривога
ВІЛ-інфікування може вплинути на емоційний стан пацієнта8. Доведено, що люди з ВІЛ вдвічі частіше страждають від депресії11. Європейське та канадське спільне дослідження показує, що майже 33,3% пацієнтів з ВІЛ страждають від тривожних розладів12. Порушення емоційного балансу пацієнта може призвести до зниження мотивації до лікування. Тому важливо вчасно виявити сигнали, щоб у разі потреби мати можливість адаптувати лікування проти ВІЛ8,11,12. - Безсоння
Безсоння є поширеним симптомом у людей з ВІЛ11. Дослідження показують, що особи, які лікуються від ВІЛ, майже у 5 разів частіше страждають від розладу сну13. Окрім явного відчуття втоми, безсоння також може призвести до хронічних проблем зі здоров’ям та інших симптомів, таких як тривога або труднощі з концентрацією14. - Порушення ліпідного обміну
Додатковим ризиком для ВІЛ-позитивних людей є дисліпідемія та інші серцево-судинні патології. Виявлено, що дисліпідемія на 70-80% частіше спостерігається у людей з ВІЛ і осіб, які отримують АРТ. Перші зміни при ВІЛ-інфекції включають зниження холестерину ЛПВЩ, а потім – зниження холестерину ЛПНЩ. Крім того, спостерігається підвищення концентрації тригліцеридів і ХС ЛПДНЩ. Висновки цього дослідження свідчать про те, що всі ВІЛ-позитивні пацієнти мають пройти обстеження серцево-судинної системи перед тим, як визначити лікування9.
Деяким ВІЛ-позитивним людям може бути складно розпочати відверту розмову зі своїм лікарем. Поговоривши з ними, ви зможете знайти шлях до обговорення лікування та різних доступних варіантів для покращення якості життя пацієнта.
APT – антиретровірусна терапія; ВІЛ – вірус імунодефіциту людини; ДНК –дезоксирибонуклеїнова кислота; ІМТ – індекс маси тіла; ЛПВЩ – ліпопротеїди високої щільності; ЛПНЩ – ліпопротеїди низької щільності; РНК – рибонуклеїнова кислота; СНІД –синдром набутого імунодефіциту; ХС ЛПДНЩ – холестерин ліпопротеїдів дуже низької щільності
- Global AIDS Monitoring 2021: Ukraine Data. https://www.unaids.org/en/regionscountries/countries/ukraine (дата звернення: 27.10.2022).
- EACS Guidelines, version 11.1. October 2022. https://www.eacsociety.org/guidelines/eacs-guidelines/ (дата звернення: 27.10.2022).
- CD4 count (or T-cell count). https://www.hiv.va.gov/patient/diagnosis/labs-CD4-count.asp (дата звернення: 27.10.2022).
- The Stages of HIV Infection. https://hivinfo.nih.gov/understanding-hiv/fact-sheets/stages-hiv-infection (дата звернення: 27.10.2022).
- Considerations for Antiretroviral Use in Special Patient Populations. https://clinicalinfo.hiv.gov/en/guidelines/hiv-clinical-guidelines-adult-and-adolescent-arv/early-acute-and-recent-hiv-infection (дата звернення: 27.10.2022).
- Drug Class. https://clinicalinfo.hiv.gov/en/glossary/drug-class (дата звернення: 27.10.2022).
- Sax PE et al. Weight gain following initiation of antiretroviral therapy: risk factors in randomized comparative clinical trials. Clin Infect Dis. 2019: 1-11.
- Treisman GJ and Kaplin AI. Neurologic and psychiatric complications of antiretroviral agents. AIDS 2002; 16:1201-1215.
- Jain A. et al. HIV infection and lipids. Current Opinion in Cardiology. 2018; 33(4):429-435.
- Body Weight and Body Shape Changes. https://www.catie.ca/a-practical-guide-to-hiv-drug-side-effects/body-weight-and-body-shape-changes (дата звернення: 27.10.2022).
- Ciesla JA and Roberts JE. Meta-Analysis of the Relationship Between HIV Infection and Risk for Depressive Disorders. Am J Psychiatry. 2001; 158:725-730.
- Robertson K. et al. Screening for neurocognitive impairment, depression, and anxiety in HIV-infected patients in Western Europe and Canada. AIDS Care. 2014; 26(12):1555-1561.
- Kunisaki KM et al. Sleep disorders in human immunodeficiency virus: a substudy of the Pharmacokinetics and Clinical Observations in People Over Fifty (POPPY) study. Open Forum Infectious Diseases. 2021; 8:1.
- Insomnia. https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/insomnia/symptoms-causes/syc-20355167 (дата звернення: 27.20.2022).